Чому єгипетська музика досі вражає
Музика Стародавнього Єгипту звучала понад три тисячі років. Ми не чуємо її напряму: єгиптяни не залишили нотації, яку можна розшифрувати. Про їхню музичну культуру ми судимо за трьома групами джерел: археологічними знахідками інструментів, зображеннями на стінах гробниць і храмів, а також текстами (гімнами, поховальними та ритуальними написами). До них додаються свідчення античних авторів.
Витоки єгипетської музичної традиції сягають додинастичної доби (IV тис. до н. е.), а пишного розквіту вона набула в епоху Стародавнього, Середнього та Нового царств.
Музика і ритуал: двір, храм, повсякдення
Храмова музика. Музика була невіддільна від релігійного життя. Особливо тісно її пов'язували з богинею Хатор, покровителькою радості, кохання, танцю та музики. Храмові співаки й музиканти служили й іншим божествам, зокрема Амону. Найвідомішим ритуальним інструментом жінок-служниць був систр та брязкальце.
Придворна та побутова музика. Музиканти виступали на бенкетах знаті, під час урочистих подій і в домашньому колі. Класичний сюжет настінних розписів гробниць Нового царства (наприклад, гробниці Нахта у Фівах) — бенкет із арфісткою, флейтисткою, лютністкою й танцівницями.
Народна творчість. Про неї ми знаємо менше, але збереглися зображення робочих і обрядових пісень (при жнивах, веслуванні), а також танцювальних виступів. Пісня, поезія й танець у єгиптян були нерозривно пов'язані, і цей синкретизм характерний для більшості культур давньосхідного світу.
Містерії Осіріса: зародження драматичного дійства
Одним із найважливіших релігійних сюжетів був міф про Осіріса, бога вмираючої та воскресаючої природи. Його культ був центром в Абідосі. Про урочисті обряди там розповідає стела Ікхерноферта часів Середнього царства, скарбника фараона Сенусерта III. Дійство відтворювало смерть, оплакування та воскресіння бога. Богині Ісіда й Нефтіда виконували ритуальні голосіння, і їх зберегли тексти «Плачу Ісіди й Нефтіди», записані пізніше.
Осіріс символізував циклічність природи, тож ритуальна драма була пов'язана зі зміною пір року й родючістю. Дослідники часто називають такі дійства одним із попередників античного театру, хоча пряма спадкоємність залишається предметом наукових дискусій.
Музичні інструменти
Інструментарій розвивався у два етапи: спершу власне єгипетський, а після Нового царства його збагатили запозичення з Передньої Азії.
Ідіофони (ударні самозвучні):
- Систри та тріскачки (клаппери), у тому числі з кістки й слонової кістки у формі рук, які часто пов'язують із культом Хатор.
- Кроталі (тарілочки, що дзвенять), пізніше дзвіночки.
Аерофони (духові):
- Прості й поздовжні флейти (типу сучасного ней), які відомі з ранніх епох.
- Подвійні тростинні інструменти: дві трубки, що звучали разом.
- Труби: збереглися срібна та бронзова труби з гробниці Тутанхамона (Нове царство), що мали переважно військове та ритуальне призначення.
Хордофони (струнні):
- Арфи: спершу дугові, у Новому царстві з'явилися також кутові арфи, запозичені з Близького Сходу.
- Ліри й лютні: з'явилися в Новому царстві, ймовірно, під впливом азійських культур.
Мембранофони (ударні з мембраною):
- Барабани різних форм, бубни.
У греко-римський період (з завоювання Олександра Македонського, 332 р. до н. е.) поширюється авлос, який був центральним для грецької музики. В олександрійський період видатний винахідник Ктесібій (III ст. до н. е.) створив гідравліс, водяний орган, який вважають попередником сучасного органа.
Лад і теорія
За розташуванням отворів на збережених флейтах учені реконструюють можливий звукоряд. Найчастіше висувають гіпотезу про пентатонічну основу давньоєгипетської музики, але надійно підтвердити її неможливо: інструменти дійшли фрагментарно, а звучання не записувалося.
Також варто чітко розрізняти: єгипетська писемність (ієрогліфи) знала слова про музику й співи, однак нотації в сучасному розумінні не збереглося. Найдавніші нотні записи належать іншим культурам (наприклад, хурритський гімн із Угариту, II тис. до н. е.).
Зображення показують ймовірну практику хейронімії, коли керівник ансамблю жестами рук позначав музичні фрази. Її реконструкцію пов'язують із дослідженнями Ганса Гікмана, але вона теж має дискусійний статус.
Значення і спадщина
Єгипетська музична культура вплинула на грецьку та ширше середземноморську традицію. Греки (зокрема Платон, Діодор Сицилійський) залишили свідчення про повагу до єгипетської музичної освіти й консерватизм єгипетської традиції. Багато інструментів і сама ідея тісного зв'язку музики, поезії, танцю й ритуалу успадкували культури Давнього світу.
Рекомендована література
- Manniche L. Music and Musicians in Ancient Egypt. London: British Museum Press, 1991.
- Hickmann H. Ägypten (Musikgeschichte in Bildern, Bd. II, Lfg. 1). Leipzig, 1961.
- Sachs C. The History of Musical Instruments. New York: Norton, 1940.
- Anderson R. D. Musical Instruments (Catalogue of Egyptian Antiquities in the British Museum, vol. III). London, 1976.
- Grove Music Online, стаття Egypt (розділ про давню музику), а також довідкові статті Encyclopaedia Britannica.